Тогрівля людьми
ЩО ТАКЕ ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ?
Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін «біле рабство», який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.
Часто поняття «торгівля людьми» обмежується «торгівлею жінками». При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною цього злочину.
Однак поняття «торгівля людьми» є більш широким:
ОБ'ЄКТОМ ЗЛОЧИНУ МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКА ОСОБА, НЕЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ ТА ВІКУ.
Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі.
Чоловіків переважно експлуатують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві.
Дітей здебільшого використовують у жебрацтві.
Найбільш небезпечний вид торгівлі осіб будь-якої статі і віку – це вилучення і трансплантації органів.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
Проте, глобальна проблема всього людства, ніби не стосується пересічного мешканця Вінниччини. Тема, яку не звикли обговорювати між собою за чашкою кави, у колі близьких та друзів. Торгівля людьми здається якоюсь далекою і неосяжною. В уяві вона існує десь далеко в інших країнах, серед інших людей...
Однак, насправді, все набагато ближче, ніж може здатися.
 ЛЮДИНА - НЕ ТОВАР
(Інформаційно-методичний лист)
Незважаючи на заходи, що постійно приймаються на міжнародному, регіональному та національному рівнях, торгівля людьми залишається для міжнародного співтовариства однією з найсерйозніших проблем, яка перешкоджає здійсненню прав людини і вимагає більш узгоджених колективних і комплексних дій на міжнародному рівні.
Протидія торгівлі людьми є досить актуальною проблемою сьогодення для всіх країн світу, в тому числі і для України.
Вона включає в себе:
- торгівлю дітьми з метою їх протиправного усиновлення,
- жінками – з метою їх сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі,
- чоловіками – з метою їх використання в різного роду збройних конфліктах, експлуатації їх праці,
- торгівля людьми з метою трансплантації органів та тканин, насильницького донорства – найбільш небезпечний вид цієї діяльності.
Торгівля людьми є злочином проти людяності. Вона включає акт вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людини за допомогою застосування сили, примусу або іншими засобами, з метою її експлуатації. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей потрапляють до рук торговців людьми, в їхніх власних країнах і за кордоном. Кожна країна у світі є задіяною в торгівлі людьми, чи в якості країни походження, транзиту чи призначення жертв.
Нелегальний бізнес, пов’язаний з торгівлею людьми, є одним з найпривабливіших для злочинних організацій. Деякі транснаціональні злочинні організації перейшли від торгівлі наркотиками до торгівлі людьми, із-за меншого ризику бути покараними і високого рівня прибутковості, при низьких витратах.
Розвитку цього бізнесу сприяє складне соціально-економічне положення у ряді країн різних регіонів світу.
Людей, що живуть в скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же самий час в країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робочих в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.
Торгівля людьми тягне за собою експлуатацію людини через працю або комерційний секс. Жертвам торгівлі людьми не дозволяється куди-небудь відбути до прибуття на місця призначення. Вони утримуються проти їхньої волі із застосуванням актів насильства, їх примушують працювати або надавати послуги торговцям або іншим особам. Роботи або послуги можуть включати в себе будь-що — від кабальної або примусової праці до комерційної сексуальної експлуатації. Домовленість може бути представлена як трудовий договір, але при умовах відсутності або низької оплати або на умовах дуже великого визиску. Іноді домовленість укладається, як боргова кабала, коли потерпілому не надається дозвіл погасити борг або коли він не може цього здійснити.
За даними Представництва Міжнародної міграції в Україні більше 160 тисяч людей в нашій державі, починаючи з 1991 року, постраждали від торгівлі людьми. За даними опитування, проведеного неурядовою організацією «Ла Страда Україна» в 2001–2003 роках, на основі вибірки з 106 жінок, що були продані з України, встановлено, що 3% були молодші 18 років. Державний департамент США повідомив, що в 2004 збільшилася кількість випадків, пов'язаних з торгівлею неповнолітніми.
27 липня 2015 року Державний департамент США оприлюднив традиційний щорічний звіт про торгівлю людьми у світі. Як і минулого та позаминулого року, Україна потрапила до країн другої категорії, за діяльністю яких потрібен нагляд. Звіт характеризує Україну як «країну походження, транзиту та призначення для чоловіків, жінок та дітей, яких піддають примусовій праці та сексуальній експлуатації». Українці стають жертвами торгівлі людьми не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу. Через російську агресію понад 1,3 мільйона осіб зі східної України стали вимушеними переселенцями. Ці люди є особливо вразливими до експлуатації. Жінок та дівчат у зоні конфлікту викрадають, щоб згодом змусити їх до праці або надання сексуальних послуг. Російсько-сепаратистські сили використовують неповнолітніх як солдатів, інформаторів або людський щит, йдеться у звіті.
Міністерство соціальної політики України починаючи з 19 жовтня 2014 року щорічно проводить національну широкомасштабну інформаційну кампанію з питань протидії торгівлі людьми.
Медична спільнота не залишається осторонь цієї проблеми, оскільки торгівля людьми не тільки сама по собі є порушенням прав людини, але й створює умови для порушення прав потерпілих громадян та, у певних випадках, членів їх сімей. Мова йде про право на приватність, право на охорону здоров’я, право на захист, право на справедливий розгляд справи, право на свободу від насильства та жорстокого поводження тощо.
Стан надання допомоги потерпілим від торгівлі людьми в Україні є дуже низьким. Одним з моментів, на яких наголошують експерти, є те, що Україна поступово з країни-транзитера та постачальника жертв торгівлі людьми переходить в країну призначення для жертв: дедалі частіше на території України потерпають, насамперед від трудової експлуатації, самі українці, в’єтнамці та китайці, є й окремі факти експлуатації громадян Чехії та Росії.
Саме тому медичні працівники мають не тільки надавати медичну та психологічну допомогу потерпілим від торгівлі людьми, а проводити широку роз’яснювальну роботу серед населення, що проживає на прикріплених територіях.
Профілактична інформаційно-комунікаційна робота має бути направлена на привернення уваги широкої аудиторії до проблеми торгівлі людьми. Для цього у колективах лікувально-профілактичних закладів слід проводити тематичні конференції, медичні ради для працівників закладу.
Також увагу слід приділити навчанню медиків щодо форм і методів проведення освітньої роботи серед населення.
Наочні матеріали з телефоном гарячої лінії розміщувати в місцях скупчення народу – біля реєстратур, в коридорах і холах відділень та структурних підрозділів, бібліотеках тощо.
З населенням, особливо груп ризику, проводити роз’яснювальну роботу у вигляді індивідуальних та групових бесід про небезпечність пошуків роботи у сумнівних роботодавців та за кордоном, наводити статистичні дані та сумні приклади.
Пропаганда протидії торгівлі людьми має проводитися спільними зусиллями представників різних відомств і організацій, із залеченням громадських організацій, релігійних конфесій, народних обранців до місцевих і державних органів самоврядування тощо.
|
