Неділя, 19.11.2017, 20:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Мій сайт

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
     
     Сказ - гостре інфекційне захворювання з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом. Зараження людини сказом відбувається здебільшого через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікується людина частіше від диких хижих (вовки, лисиці - 41,4 %) чи домашніх тварин (коти - 21,8%, собаки - 15,3%,) а також сільськогосподарських тварин ( 20,2%). Вірус сказу проникає в нервову систему і, розмножуючись, призводить до важких порушень роботи головного та спинного мозку.
    Основні симптоми сказу в людини:
    1.  напади болісних судом,
    2.  боязнь світла, звуку,
    3.  підвищене слиновиділення,
    4.  паралічі,
    5.  смерть від зупинки дихання і кровообігу.
     
    Не існує ефективних методів лікування сказу після розвитку симптомів! Проте захворюванню можна запобігти, якщо вчасно почати екстрену профілактику сказу. Для профілактики сказу після укусу хворої тварини використовується антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін. Дотримання всіх правил екстреної профілактики сказу допомагає значно знизити ризик розвитку захворювання.
    Що нам відомо про збудника сказу?
    Збудником сказу є вірус, який у великій кількості міститься в слині хворої тварини. Вірус сказу швидко гине поза тілом тварини або людини: знищують вірус сонячні промені, практично будь-які дезінфікуючі засоби, а також кип'ятіння протягом 2 хвилин.
    Від яких тварин можна заразитися сказом?
    Вірус сказу передається людині від хворих тварин. Зараження сказом можливо від: лисиці, єнота, вовка, песця, кажана та ін.. Зараження можливе також від домашніх тварин – найчастіше, кішок і собак.
    Як відбувається зараження сказом?
    1. При укусі хворої тварини.
    2. При попаданні слини хворої тварини на пошкоджені ділянки шкіри (подряпини, садна, рани).
     
    Зараження сказом практично виключено:
    1. при контакті неушкодженої шкіри з кров’ю, сечею або фекаліями хворих тварин,
    2. при вживанні в їжу м'яса хворої тварини. У цьому випадку немає необхідності проводити екстрену профілактику сказу.
    3. Людина, хвора на сказ, не може заразити іншу людину!
     
    Як розпізнати сказ у тварин?
    Небезпека тварин, хворих на сказ, полягає в тому, що вони стають заразні за кілька днів або тижнів до появи перших симптомів сказу. Тривалість інкубаційного періоду сказу (час від зараження до появи перших ознак) залежить від типу тварини, її ваги, віку, і може становити від одного тижня до року.
    Основні ознаки, наявність яких може вказувати на сказ у тварини:
    1. Неадекватна поведінка. Дикі тварини хворі на сказ можуть втрачати відчуття обережності, підходять до інших тварин і людей. Домашні тварини, при зараженні на сказ, також змінюють свою поведінку: стають надмірно ласкавими, полохливими або сонливими. Не реагують на команди господаря, не відгукуються.
    2. Змінений апетит. Може поїдати різні неїстівні предмети, землю.
    3. Слинотеча та блювання є частими симптомами сказу у тварини. Не можуть нормально ковтати і часто давляться під час їжі.
    4. Порушення координації: тварина не може утримати рівновагу, при ходьбі хитається.
    5. Судоми – це посмикування або скорочення м'язів, які можуть поширюватися лише на одну кінцівку або все тіло.
    6. Агресія є пізнім симптомом сказу і, як правило, через 2-3 дні тварина гине. Під час агресії тварина особливо небезпечна!
    7. Паралічі - це відсутність рухів в одній або декількох частинах тіла тварини. Часто розвивається параліч нижньої щелепи, що призводить до її одвисанню (при цьому тварина набуває характерного вигляду: відкрита паща і з пащі випливає слина).
    Що робити при укусі тварин.
     
    Що робити, якщо у домашньої тварини з'явилися симптоми сказу?
     
    Якщо ваша тварина була вкушена невідомою твариною або у неї з'явилися ознаки, характерні для сказу, якомога швидше зверніться до ветеринара. Якщо тварина веде себе агресивно, то постарайтеся закрити її в якому-небудь приміщенні (або в клітці) і уникайте контактів з її слиною. Єдиний спосіб підтвердити або спростувати діагноз сказу у тварини - це спостереження за нею протягом 10 діб. Якщо за цей період у тварини не розвинулися симптоми, характерні для сказу, і вона не загинула, то діагноз сказу виключається. Якщо тварина загинула, то лише завдякит лабораторному дослідженню тканин буде встановлено остаточний діагноз.
    Профілактика сказу
    Для профілактики зараження сказом всі люди, які часто контактують з дикими або безпритульними тваринами, повинні пройти вакцинацію проти сказу. Щеплення від сказу необхідно ветеринарам, мисливцям, працівникам тваринницьких господарств, єгерям і т. п.
    Щеплення від сказу проводиться декілька разів, за схемою: 0 день (перше щеплення), потім через 7 днів і за 30 днів. Через рік проводиться повторне щеплення. Після цього повторні щеплення потрібно робити раз на 3 роки. Протипоказання для профілактичного щеплення від сказу: гострі інфекційні захворювання, алергія, вагітність.
    Основні правила, дотримання яких допоможе уникнути сказу:
    1. Не наближайтеся і не гладьте бездомних тварин. Тварина може бути заразною ще до появи перших ознак сказу, коли вона виглядає цілком здоровою. Навіть невинне кошеня може стати переносником сказу.
    2. Не дозволяйте дітям наближатися до безпритульних тварин. Поясніть, що якщо дитину випадково вкусить або подряпає якась тварина, йому якомога швидше слід повідомити про це комусь із батьків.
    3. Якщо у вас є домашні тварини, обов’язково вакцинуйте їх від сказу.
    4. Сміття навколо вашого будинку є принадою для диких і бездомних тварин, які є потенційними переносниками сказу. Дотримуйтесь чистоти і тримайте сміттєві баки на вулиці закритими.
    5. Не залишайте своїх домашніх тварин без нагляду. На них можуть напасти хворі тварини.
    6. Обов’язково проконсультуйтеся у ветеринара, якщо поведінка Вашого улюбленця хоч чимось насторожує.
    7. При укусі невідомої дикої або безпритульної тварини якомога швидше вимийте руки та рану з господарським милом, обробіть укус перекисом водню і йодом, а потім ТЕРМІНОВО зверніться до лікаря.
     
    УВАГА! Недостатній контроль за виконанням правил утримання собак і котів та безвідповідальність власників тварин, веде до збільшення кількості безпритульних тварин.
    Куди звертатися, якщо Вас покусала або Ви контактували з невідомою або підозрілою твариною?
    1. Лікаря-рабіолога (травматолога, хірурга) чи в приймальне відділення лікарні за місцем проживання.
    2. Державний ветеринарний заклад або до ветеринара.
    3. До дільничного міліціонера (в разі, коли господар тварини відмовляється надати її на огляд).
     
    ПАМ’ЯТАЙТЕ:
    Перше, що повинен зробити кожен, хто постраждав від нападу тварин – якомога швидше звернутися за медичною допомогою. Алгоритм подальшої лікувальної тактики, у тому числі необхідність екстреної вакцинації, визначає тільки лікар закладу охорони здоров’я.