ВООЗ відносить поліомієліт, який спричинює дикий вірус, до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть становити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Через це цю хворобу відносять до таких, що їх регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року
У 1988 році 41-а сесія Всесвітньої асамблеї ВООЗ прийняла резолюцію про ліквідацію поліомієліту, який спричинює дикий поліовірус, в світі. Це поклало початок Глобальній ініціативі з ліквідації поліомієліту (ГІЛП — англ. GPEI), очолюваної національними урядами, ВООЗ, Ротарі Інтернешнл ( англ. Rotary International), Центрів США по контролю і профілактиці захворювань ( англ. CDC), ЮНІСЕФ та за підтримки ключових партнерів, включаючи Фонд Білла і Мелінди Гейтс. Це сталося після сертифікації ліквідації віспи у 1980 році, за наявності прогресу в 1980-х роках по ліквідації поліомієліту в Америці. ВООЗ поставила завдання повної ліквідації поліомієліту, який спричинює дикий поліовірус, впровадженням суцільної вакцинації. Таким чином, станом на 11 серпня 2015 року вважають, що лише у 2 країнах Азії — Афганістані та Пакистані ще не ліквідоване передавання поліомієліту, який спричинює дикий поліовірус. У Африці минув рік від останнього випадку у Сомалі, якщо в Африканському регіоні не буде зафіксовано випадків хвороби ще протягом року, то він буде сертифікований, як вільний від поліомєліту. В деяких країнах (в тому числі і в Україні), де сертифіковано ліквідацію передавання дикого поліовірусу, є окремі випадки захворювання дітей на в'ялі паралічі, які пов'язані з вакциноасоційованими поліовірусами.
Ситуація в Україні станом на вересень 2015 року.
Станом на 1 вересня 2015 року в Україні зафіксовано два випадки поліомієліту, породженого дериватним штамом вакцинасоційованого поліовірусу I типу. Захворіли двоє дітей віком 4 роки та 10 місяців. Початок паралічів в них сталися 30 червня та 7 липня 2015 року відповідно. Обидва випадки трапилися у Закарпатській області. Обидві дитини не були до того вакциновані від поліомієліту. Україна на сьогодні сертифікована як звільнена від циркуляції дикого поліовірусу, але входить до тих територій, де циркуляція дикого поліовірусу може бути поновлена. Слід зазначити, що в Україні є низьке охоплення вакцинацією — у 2014 році тільки 50% дітей були повністю вакциновані від поліомієліту. На сьогодні продовжується обговорення з національними органами охорони здоров'я, щоб спланувати і здійснити термінову відповідь на цей спалах. Спалах відповідає міжнародно-визнаним стандартам, прийнятими Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я в травні 2015 року, і вимагає у осередку мінімум трьох великомасштабних додаткових заходів з імунізації з застосуванням пероральної вакцини проти поліомієліту, що треба розпочати протягом двох тижнів після підтвердження спалаху і має за мету охоплення вакцинацією 2 млн дітей у віці до п'яти років. У багатьох країнах світу, які ВООЗ сертифікувала як звільнені від такої циркуляції, виникають поодинокі випадки, зумовлені вакцинасоційованим вірусом, у тих дітей, які не були піддані до цього вакцинації. В минулі роки на теренах України щорічно відбувалось від 3 до 7 випадків поліомієліту, спричиненого вакцинасоційованим поліовірусом.
Незрозумілішим є те, що згідно настанов ВООЗ спалахом вважають виникнення мінімум двох випадків, які пов'язані між собою. А тут випадки не пов'язані. Вірусологічні дослідження проведені у сертифікованій стосовно поліомієліту вірусологічній лабораторії у Москві, а не в Лондоні чи інших країнах ЄС. І згідно клініки поліомієліту усі захворілі з паралічами не мають в подальшому одужання. А двоє захворілих дітей повністю відновились від паралічів. З квітня 2016 року ВООЗ планує відмовитися від тієї вакцини, що зараз пропонують Україні. Все це викликає сумнів у адекватності визнання епідемії в нашій країні і доцільності проведення такої вакцинації, тим більше, що вакцина, яка містить ослаблені живі віруси, була з незрозумілим причин після розморозки знову заморожена, що взагалі не допускається згідно фармакологічних інструкцій.
Етіологія.
Збудник поліомієліту (poliovirus hominis) належить до групи пікорнавірусів родини ентеровірусів (кишкових вірусів) та існує у вигляді 3 незалежних типів (I, II і III). Розміри вірусу — 8—12 нм, містить РНК. Стійкий у зовнішньому середовищі (у воді зберігається до 100 діб, у випорожненнях — до 6 міс), добре переносить замороження, висушення. Не руйнується травним соком та антибіотиками. Культивується на клітковинних культурах, характерна цитопатогенна дія. Гине при кип'ятінні, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекуючих засобів.
Епідеміологія.
Джерело інфекції — людина (хвора або носій, що переносить зараження безсимптомно); збудник виділяється через рот (декілька діб), а потім із випорожненнями (декілька тижнів, а іноді й місяців). Зараження може відбутися повітряно-крапельним шляхом, але частіше — при потраплянні до рота активного вірусу (через забруднені руки, їжу). Механічним переносчиком вірусу можуть бути мухи.
Захворюваність поліомієлітом переважає у літньо-осінні місяці. Частіше хворіють діти від 6 місяців до 5 років. Більшість захворювань пов'язано з вірусом типу I. Перенесене захворювання залишає після себе стійкий, типоспецифічний імунітет.
Патогенез.
|